реклама на сайте
 
Франчайзинг в Украине, франчайзинг в России
Создать франшизу
Каталог франшиз
 
База потенциальных франчайзи
Видео о франчайзинге
Новости франчайзинга / Статьи о франчайзинге
Задать вопрос
Блог о франчайзинге
Обсуждение материаловTwitterОбсуждение франшизОбъявления Общение

RSS
 

Полмиллиона на КиноDrive

Сегодня на телеканале ICTV в 22.50 покажут финал телевизионного проекта «Українська мрія» (Украинская мечта), где за хорошие бизнес-идеи дают деньги. Одним из призеров проекта стал владелец франшизы КиноDrive Александр Кожуховский, с которым я познакомился на выставке «Франчайзинг 2009» (и даже сделал с ним видеоинтервью). Толстосумы не пожалели 500 тыс. гривен ($63 тыс.) для развития проекта автомобильных кинотеатров, в том числе по франчайзингу.

Примечательно, что в предыдущем подобном проекте телеканала призером стал Анатолий Мельник с идеей франчайзинговой сети «Универсальний Прибиральник».

Кстати, посмотрите также наш...
Видеоблог о франчайзинге. Выпуск 37: Франчайзинг 2014
В этом выпуске: обсуждение выставки Франчайзинг 2014 (Киев, 25-28.02.14) (подробнее) | Все выпуски
Zazi | Написано: 20/01/2011 РІ 15:38 |

«У нас в редакции все на пейджерах!»

Пересмотрев интервью с Александром, нашел на ютюбе ролик от сайта bonsale.ru с ликбезом о франчайзинге:

Снято все, конечно, колхозно, актеры переигрывают, голос за кадром называет паушальный взнос пашуальным, но в целом довольно занятно. Только клип прерывается неожиданно, а так можно было бы давать на него ссылку тем, кто впервые о франчайзинге слышит.

Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 20/01/2011 РІ 16:00 | Ответить
Ну, допустим, у юриста из Каменец-Подольского, который два года мечтал открыть шотландский паб в жилом доме за $63 тыс. (пусть даже 50/50), не было шансов изначально, это понятно. Но идея с футбольным полем — клевая. Неудивительно, что мнения жюри разделились ровно пополам. Смотрим дальше.
Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 20/01/2011 РІ 23:30 | Ответить
Инвесторы, конечно, производят плачевное впечатление. Сразу понимаешь, в какой стране ты живешь. Но самое смешное, что в результате вот такого обывательского обсуждения проектов, и принимаются решения об инвестировании, причем гораздо больших сумм. Кредитные комитеты в крупнейших банках страны, по словам сидящих рядом со мной специалистов, именно так и проходят ;)
Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 21/01/2011 РІ 00:00 | Ответить
Поздравляем Сашко, в общем. А чувака с футбольным полем (Николая, вроде?) приглашаем в гости для обсуждения проекта франшизы.
Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 21/01/2011 РІ 00:03 | Ответить
Посмотрел передачку, посмеялся от души.., сложилось впечетление что им в принципе вообще пофиг на что давать деньги собрались 10 чел, скинулись в общий котел по 100 тыс грн., и сделали медиа проект, именно медиа, а не бизес. Хотя в теории возможно реально толковые проекты рубят еще в письменом виде и запускают сами:):):)
osko (dir@osko.com.ua) | Написано: 21/01/2011 РІ 09:35 | Ответить

Меня другое удивило:

инвесторы пропустили мимо ушей 3 немаловажные детали:

1. Сам Александр сказал, что его идею некоторые плохие дядечки украли и реализовали уже:), то есть уникальности бизнеса, о которой попытался спросить один из инвесторов, НЕТ.

2. Сам Александр сказал, что он УЖЕ продал по франшизе (правда не уточнил сколько), а насколько известно, то он не продал ни одной. Я так понимаю, что это те же "плохие дядечки", которые сначала готовы были купить франшизу, а потом "киданули" и построили свой.

3. Опять же, один из ивесторов попытался задать вопрос о том, как в наших погодных условиях смотреть в таком кинотеатре, ведь мы не в Америке, да и бензин у нас не дешевле, чем в Америке:).

В общем вывод не нов: передача создана просто ради передачи (рейтинга), а не для реализации каких-либо проектов. А для инвесторов это вроде развлечения (раньше можно было "просадить" деньги в казино, а теперь вложив в "проект"). Для примера только один факт: в подобной передачи на том же канале когда-то победила идея ретро-такси, на нее даже реально выделили деньги, даже парень купил порядка 10 авто. Через 8 месяцев он всплыл на всех досках объявлений, разместив на них объвяления о продаже или бизнеса или автомобилей в розницу. Та же участь (самое интересное — победитель такой же передачи, но позже) постигла и идею такси для женщин.

Неужели вы серъезно думаете, что такие акулы, как Задорожный или Черняк не "схавали" бы себе хорошую идею??:) не смешите мои тапочки. Там, где они ДЕЙСТВИТЕЛЬНО видели перспективу, они предлагали не инвестицию, а прием на работу, деньги у них есть, и никто ими не будет делиться, а вот менеджера-управляющего для реализации всегда сложно найти. Так что респект Николаю с его идеей по стадиону, он получил хорошую, долгосрочную работу и если проявит себя хорошим менеджером, то со временем станет и сособственником. Тем более, что "акулы" прекрасно знают, что для стадиона они сейчас вложат не свои деньги, а гос. по Евро-2012, мало того, они окупят это проект ОЧЕНЬ быстро, да и еще заработают "очки" у Колесникова.

Pan_pyshko (pan_pyshko@i.ua) | Написано: 21/01/2011 РІ 09:40 | Ответить

Как человек, принимавший 3 года назад участие в "Акулах бизнеса", согласен с паном Пышко по всем пунктам.

Мне Елманова сказала на камеру: мне так все нравится, у меня есть земля, будем там строить твой "Парк приключений". Я даже успел обрадоваться.

Но радость была недолгой — на следующий день она уже улетела в Австрию, потом в Англию, потом праздники и т.п. Встретиться с ней и обсудить проект я смог только через ПОЛГОДА (!) после записи передачи.

Результат разговора был такой: вот тебе мой кусок леса по Житомирской трассе, я там потом буду строить ресторан, ты пока делай там что хочешь (за свой счет), а там посмотрим.

На том и расстались:)

oreshki (ostrov007@gmail.com) | Написано: 21/01/2011 РІ 12:10 | Ответить

Ой, ребята, ну почему Вы все такие наивные?

У меня вопрос к Анатолию (Універсальний прибиральник), Андрею (Сладкие орешки) и многим другим, которые принимали или участвовали в отборах подобных передач:

Вам хотелось засветиться в телевизоре и получить признание? Или Вы наивно полагали, что в подобных проектах действительно дают деньги реальным бизнес-идеям? Деньги показухи не любят и любой бизнесмен ведет свой бизнес непублично и если идея хороша, то ее всегда делают очень тихо, потому как всегда есть конкуренты с еще большими деньгами и еще большей скоростью реализации.

Помню, как попался 8 лет назад на хитрую удочку Тигипка. В свое время он скупил несколько сетей аптек (одна из них "Даша") и решил взять менеджера на руководство своей сетью. Как Вы думаете он проводил отбор на руководителя сети? Думаете с каждым топом отдельно, как принято при наборе топов? Я тоже так думал, а он согнал всех в зал (как потом мне рассказывали) и топы заполняли анкеты, как при наборе на сотрудников низшего и среднего звена (!). Вот так, господа! Сейчас эта аптечная сеть называется "TAS".

Так что не обольщайтесь, друзьями вы для них не станете.

Полтора года назад сеть ресторанов "Казачек" (под общей ТМ "Козырная карта") купил у меня франшизу. Вот просто хазяин захотел "игрушку":) (сравните стоимость моей франшизы со стоимостью постройки одного ресторана Казачек (в пределах 1 млн. долл)). Отношение у них было как к мелочи, которая их развлекает. Но когда они переводили точку и оборудование на Буковель в свой ресторан там и оказалось, что я имею непосредственное отношение к собственникам Буковеля и группе Приват, то сразу отношения стали чуть ли не дружественными.

Pan_pyshko (pan_pyshko@i.ua) | Написано: 21/01/2011 РІ 13:25 | Ответить

Pan_pyshko: общие собеседования для руководителей — это распространенная практика, не обижайтесь на Тигипка:) Мне понравился ваш предыдущий комментарий — полностью совпадает с моим мнением относительно подобных проектов. show must go on

ash  (ash@franch.biz) | Написано: 21/01/2011 РІ 13:43 | Ответить
Pan_pyshko: А это вы к чему, насчет "Казачка" и Буковеля?
oreshki (ostrov007@gmail.com) | Написано: 21/01/2011 РІ 14:51 | Ответить

oreshki: 

К тому, что для таких монстров, как Задорожный и иже с ними (достигшие уже много чего в плане бизнеса), мелкие ТМ являются чем-то вроде игрушек, они их пробуют, если по зубам и им вкусно-съедают. Но если ты так же занимаешься этим одной левой — то принимают и по крайней мере, не трогают. Вы думаете, им интересен Ваш или мой бизнес? Посмотрите, куда двигается Козырная карта. Это уже не ресторанный бизнес.

Pan_pyshko (pan_pyshko@i.ua) | Написано: 21/01/2011 РІ 17:10 | Ответить

посмотрите вот это видео...вот это вещь... http://www.youtube.com/watch?v=eMqsqqD1GDk&feature=related реально интересней

ну и так для инфо

http://www.youtube.com/watch?v=tIRowaB3epE&feature=related

думаю кинодрайв уже опоздал, а может инвесторы подсуетились и быстренько начали открывать свою сеть.. пока откроется первый кинодрайв:):):)

osko (dir@osko.com.ua) | Написано: 21/01/2011 РІ 22:20 | Ответить

osko: Спасибо за ссылки. Вообще-то, это могут быть даже бывшие партнеры Александра...

P.S. Москвичи, конечно, мощные. Надувной кинотеатр, кинокаток!

Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 21/01/2011 РІ 22:26 | Ответить

Мне кажется, что основная цель любого телешоу — это шоу. И реклама. Для моего бизнеса («Універсальний Прибиральник») — это была хорошая реклама:

  1. Презентация на передаче — раз (я был первым в первом выпуске), трансляция шоу была в прайм-тайм, когда реклама самая дорогая для рекламодателей. Это было в 19:20 в пятницу.
  2. Отдельный ролик о том, как мы начали работу — два. 30-секундный ролик транслировался 5-6 раз в день после окончания первого сезона "Акул Бизнеса", перед началом второго. Перед этим к нам в Ивано-Франковск приезжала сьемочная команда ICTV.

А насчет того, как происходило дело после передачи, то действительно очень трудно мне было выловить Евгения Олександровича (он то в Германии, то еще где-то за рубежом), автора идеи безпроцентного кредита для моего бизнеса. В конце-концов именно от него денег не получил (юр.отдел его компании требовал заставу), но Ольга Гуцал и Александр Кардаков деньги дали (за что им и благодарен).

p.s. Кстати (тем, кто смотрел видео), мне все-таки удалось больше года поработать у Евгения Александровича (ООО "ТД Мегаполис") торговым агентом. Опыт в активных продажах получил колоссальный, за что ему остаюсь благодарен.

prybyralnyk (wwwtolik@gmail.com) | Написано: 21/01/2011 РІ 23:48 | Ответить
Срочная новость! Коломойский торгует пончиками!
Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 22/01/2011 РІ 00:14 | Ответить
prybyralnyk: А это не Гуцал случайно подкинула идею о франчайзинге УП?
Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 22/01/2011 РІ 00:27 | Ответить
Zazi: Нет, мы с ней после передачи больше не общались (только с ее помощниками).
prybyralnyk (wwwtolik@gmail.com) | Написано: 22/01/2011 РІ 09:46 | Ответить
Zazi:)))))))))))))))))))
osko (dir@osko.com.ua) | Написано: 22/01/2011 РІ 12:37 | Ответить

Zazi: 

Новость, претендующую на приз по остроумности и оригинальности:)))) Браво!

Pan_pyshko (pan_pyshko@i.ua) | Написано: 22/01/2011 РІ 23:18 | Ответить
Zazi: А сколько процентов от бизнеса Кожуховскому оставили инвесторы, не помнишь?
oreshki (ostrov007@gmail.com) | Написано: 24/01/2011 РІ 10:17 | Ответить
oreshki: По-моему, речь шла о 60/40%, но только не помню, в чью пользу. Но деньги он еще не получил. В феврале, вроде.
Zazi (rk@franch.biz) | Написано: 24/01/2011 РІ 10:19 | Ответить
Zazi: думаю попробовать закинуть туда парочку своих аттракционов — посмотреть как пойдут. Надо будет с ним пообщаться.
oreshki (ostrov007@gmail.com) | Написано: 24/01/2011 РІ 10:30 | Ответить

По следам наших обсуждений:)

«Українська мрія» чи «Розчарування підприємця?»

Олена Коркодим для «Телекритики» 07-02-2011

Проект ICTV є змаганням класу малого бізнесу, де на карту поставлено їхній хліб і видовища каналу

 Під час підготовки матеріалу про особливості співпраці учасників телепроектів і каналів до ТК звернувся учасник останнього випуску «Української мрії» підприємець Владислав Якушев. Він звинувачує канал у тому, що замість орієнтованості на підтримку підприємництва та соціальність ICTV надто захоплюється «картинкою». Його опонент по «Мрії» Станіслав Ніколенко правилами змагань задоволений і окрім презентаційного чека на 300 тис грн все ще сподівається отримати обіцяні інвестиції. Продюсер «Української мрії» Оксана Соколова переконана: у телевізійній версії «виживання» підприємців панує комплексний підхід і реальні правила бізнесу. Висновок про те, хто з-поміж цих трьох перебільшує, пропонуємо зробити з обміну їхніми враженнями щодо випуску проекту, який завершився в січні 2011 року. Гадаємо, такий обмін думками сприятиме ще продуктивнішій співпраці між каналом і майбутніми учасниками «Української мрії».

Владислав Якушев: «Треба попереджати, що запрошували на шоу»

- Як ви стали учасником проекту?

- Дізнавшись про нього з анонсу, я подав заявку в електронному вигляді. Потрібно було підготувати резюме проекту, його концепцію, елементарне економічне обґрунтування. Обсяг короткого бізнес-плану склав близько 8 сторінок. Я запропонував створити систему дистрибуції, яка б тиражувала одяг українських дизайнерів.

Після того, як мене відібрали як учасника, я підписав із ICTV договір, у якому йшлося, що після виходу проекту в ефір я не матиму претензій до монтажу. Далі знімальна група ICTV підготувала кілька сюжетів-візитівок, що репрезентували проект і мене як його автора. Для цього ми знімали в офісі, на показах одягу, на виробництві.

- Чим запам'яталися зйомки у студії?

- Склалося враження, що для всіх присутніх це була перша спільна зйомка. Дехто губився, та працівники ICTV допомагали зорієнтуватися і правильно подати свою ідею. Тут проявляти себе можна було як завгодно, але остаточна версія монтувалася на розсуд телеканалу. Відчувалося, що зйомки велися за сценарієм і саме під нього ведучий Олександр Богуцький підводив думки, ідеї і висловлюваннях учасників.

Експерти радилися і робили висновки, виходячи з виступів учасників. А ми там були, вірогідно, для картинки. Щодо бізнес-складової: окремі учасники не мали можливості викласти свою ідею в кількох яскравих фразах. Адже в деяких випадках ішлося про дуже розширений бізнес, пояснити суть якого інвестору можливо хіба під час довгої розмови. видовищного в такій бесіді було мало, і до уваги її не брали.

- На які «пункти» поставили ви, аби знайти інвестора і переконати його?

- Я запропонував значущий проект, що передбачав підтримку українських дизайнерів, створення робочих місць, сплату податків. Телевізійники оцінили його в 300 тисяч, хоча я запропонував бізнес-план масштабного загальноукраїнського бізнесу, що вимагав солідніших вкладів. Але оскільки представники «Української мрії» самі робили висновки щодо конкретних сум, я мав лише вибір — або йти на зйомки, або відмовитися.

- Чому ви сподівалися, що в програмі оцінюватимуться суто економічні складові проектів?

- Коли йшли анонси, реклама, «Українська мрія» позиціонувалася як проект, що надає людям можливість розвивати самостійний бізнес. Але на практиці все скотилося до шоу. У мене склалося враження, що учасники виступили в ролі масовки для «чийогось» проекту, під який було виділено фінансування. 

Мені і досі не зрозуміло, яким проектом є «Українська мрія» — соціальним чи бізнесовим. Позиціонувалася програма як соціальна, ICTV наголошував на можливості реалізувати свою мрію, можливості працевлаштовувати людей... А бізнесмени у студії все це позиціонували як бізнес. От Вікторія Тігіпко, яка захищала мій проект, підкреслювала його соціальні складові — створення робочих місць, популяризації української моди у Росії і на Заході. Але це нікого не зачепило, присутніх цікавило, скільки вони можуть заробити на конкретній ідеї.

Навіщо було давати надію щодо підтримки бізнесу? В пріоритеті були не «українські мрії» підприємців, а зйомки за чітким сценарієм. З точки зору картинки — все просто супер. Але пояснити детально суть їхніх «мрій» підприємці не мали можливості. Замість них говорив ведучий, який ставив запитання і корегував відповіді згідно з власним сценарієм.

Також незрозуміла роль Української школи бізнесу. Перед зйомками учасникам пропонували навчання за плату, натомість експерти та інвестори не брали до уваги бізнес-плани взагалі!

- Хіба це такий уже поганий матеріал для шоу — підприємництво в Україні?

- Якщо це задумувалося як шоу, то й подавати проекти учасникам потрібно було по-іншому. Наприклад, готувати презентацію концепції у форматі шоу. Адже за пріоритетами «Української мрії» що видовищніший проект, то цікавіший для інвестора. Готуючись до участі у програмі, я займався в Українській школі бізнесу, писав серйозний бізнес-план, залучав маркетологів. Значення ж мало зовсім інше, і свій час я витратив саме на виробництво шоу. Хоча як позитивний момент можу відзначити, що участь у проекті стала можливістю безкоштовно популяризувати мою торгову марку в ефірі ICTV. Також я мав можливість презентувати свою ідею і мені телефонували щодо співпраці чи не з усієї України.

Станіслав Ніколенко: «Українська мрія» — це стерильні снекові апарати китайського виробництва

- Як ви стали учасником проекту?

- Про «Українську мрію» дізнався із сайту ICTV. Насамперед зацікавили інвестиції, що пропонувалися, і я вирішив надіслати бізнес-план електронною поштою. Моя ідея полягала в організації у Дніпропетровську мережі торгових снекових апаратів.

Пізніше мене запросили на кастинг, а далі велася зйомка сюжетів і, зрештою, зйомка програми у студії. Я переміг.

- Чим цікава ваша ідея для міста і для бізнесу?

- Ви вже зрозуміли, напевне, що йдеться про автомати на кшталт тих, що продають каву і батончики. Я ж пропоную «видавати» сандвічі і салати.

Найкорисніше, що бутерброди вироблятиме обладнання в ізольованому цеху, без участі у кулінарному процесі людей. А це, з точки зору санітарних умов, непогано. Продукція — натуральна, без консервантів і пересмаженого масла. 

Такі автомати встановлюватимуться по всьому Дніпропетровську, зокрема у навчальних закладах. І студенти не запізнюватимуться на лекцію, харчуватимуться нормальною їжею. 

- Як у вас виникла ідея щодо цього бізнес-проекту?

- Ідея моя. Щоправда, схожі автомати вже є в Америці та Європі. Самі ж автомати — виробництва Китаю.

- Чи отримали 300 тисяч грн для реалізації бізнесу?

- Під час шоу мені вручили презентаційний чек, самих коштів я ще не отримав. Я маю завдання інвестора (автор і співвласник мережі ресторанів «Козырная карта». — ТК) вирішити організаційні питання щодо встановлення автоматів, зокрема питання оренди. Зустріч із Вадимом Задорожним мені призначили, тож усе добре. Будемо намагаємося все це реалізувати.

Оксана Соколова: Після завершення проекту в силу вступають правила гри бізнесу

- Яким чином вівся відбір учасників «Української мрії» і, зокрема, їхніх проектів?

- На конкурсних засадах. Претенденти на участь у проекті мали відповісти на чіткі запитання анкети. Після попереднього відбору майбутніх учасників запрошували на кастинги...

- Що мало перевагу на етапі визначення найкращих проектів: сам бізнес-план, оригінальність ідеї, потенціал учасника?

- Оцінювалося все в комплексі. На кастингах були присутні і редактори проекту, й учасники Української школи бізнесу. До уваги брали саму ідею — оригінальність, реальність її реалізації. Також враховували рівень бізнес-підготовки учасника, наскільки харизматичною особистістю він є і чи має бажання активно працювати.

- Чи мало значення, які саме ідеї представили учасники — власні чи запозичені?

- Ми намагалися ознайомити глядачів із проектами, які можна брати і робити кожному, хто хоче реалізуватися. Про винахідників тут не йшлося.

Інвестори розглядали запропоновані ідеї з багатьох сторін: і на предмет створення додаткових робочих місць, і те, до якої міри вони є показовими для пересічних українців. Також значення мало, наскільки харизматичним є претендент, його готовність реалізувати запропоновану ідею. Зокрема, частина інвесторів казали, що успіх на 95% залежить від характеру людини, яка цей проект просуває.

Траплялося, що цікаві ідеї представляли нецікаві учасники, які не вміли їх «продавати». Були й, навпаки, цікаві учасники, які не мали жодного уявлення ані про бізнес, ані про те, як його відкривати та розвивати.

- Якою є місія проекту?

- Ми виступили в якості посередника, запропонувавши майданчик для презентації ідей учасників програми інвесторам. Інвестори висловили своє враження від ідей, оцінили їх, висловили публічно, що вони вважають позитивним, що програшним. Ідеї, які їм сподобалися, вони погодилися інвестувати.

- Чи знайомилися експерти з бізнес-планами до запису програми?

- За правилами проекту, інвестори роблять висновки під час спілкування у студії. Тут усе відбувається так само, як і в бізнесі: інвестор має справу з людиною, яку вперше бачить і яка має шанс презентувати йому проект. Ніхто нікого завчасно ні про що не повідомляє і ні до чого не готує.

- Якою була роль Української вищої школи бізнесу? Зокрема, кому з-поміж учасників надавалися консультації?

- Школа допомагала нам і на етапі розробки анкети для претендентів, і в оцінюванні бізнес-складової проектів. Ми, як телевізійники, звертали увагу на оригінальність ідей чи харизматичність учасників. Фахівців школи насамперед цікавило, наскільки реально втілити в життя ту чи іншу ідею, якою мірою претенденти вміють планувати, рахувати гроші тощо.

На етапі відбору чимало претендентів запитували, де можна повчитися, і бізнес-школа надавала консультації. Йдеться про те, що представники бізнес-школи були не проти, щоби хтось із учасників мав можливість звернутися до них, аби навчитися складати бізнес-плани. Робити це якісно більша частина учасників не вміла.

- Під час проекту учасники отримують «чек» з указаною сумою інвестицій. Яким чином ці кошти надходять до них поза студією?

- Це символічний чек, наша публічна обіцянка, що найкращі учасники можуть розраховувати на певну суму. Нині інвестори, які беруть участь у програмі, створили акціонерне товариство ТзОВ «Українська мрія» і заснували великий інвестиційний фонд. Нині завершуються останні фінансові і юридичні узгодження організації цього товариства. Надалі кошти фонду інвестуватимуть у кожний проект, про фінансування якого ішлося під час програми.

Щодо учасників, то від самого початку ми ставимо їх до відома, що вони змагаються не за джекпот, а за можливість отримати інвестицію у власний бізнес. Після завершення проекту в силу вступають звичайні юридичні правила гри. Обрані інвесторами учасники мають документально підтвердити свої аргументи на користь проекту, надати гарантії. Після їх підтверджень сторони знаходять спільну мову, інвестори ні від чого не відступаються. Після цього укладаються угоди, де йдеться про відсотки, на які учасники погодилися під час програми, і розпочинається співпраця.

Pan_pyshko (pan_pyshko@i.ua) | Написано: 07/02/2011 РІ 09:34 | Ответить
 
 
 
Прислать статью или новость
Моя подписка
Выберите материалы и способ доставки
Видеоблог #41: Франчайзинг 2014
В этом выпуске: веселый обзор выставки Франчайзинг 2014 в Киеве (подробнее) | Все выпуски
Объявления
Все объявления Добавить объявление
 
   
   
Добавить франшизуРазработать франшизуКупить франшизуКарта сайтаПодпискаО сайтеРеклама на сайтеКонтактная информация
© 2008–2016 ООО «Франч» | Franch – Франч — каталог франшиз